День миру в Україні відзначається в другій декаді вересня. Свято встановлено Указом Президента України в 2002 році. Святкування Дня миру проходить спільно з ініціативами організаторів Міжнародного дня миру ООН.
З моменту здобуття суверенітету, мир для України, як найприродніше явище суспільного стану, був нормою життя. Над мирними громадянами не літали бомби, міни та снаряди. Поля засівалися й оралися переважно тільки сільськогосподарською технікою. Люди масово не гинули і не отримували каліцтв під шквалом осколків і кулеметних черг. Вони жили, будували плани і були зайняті своїми звичайними справами.
В Україні завжди поважали мир. Не раз підтверджували це, і навіть практикою високих державних ініціатив. Наприклад, відмовою від ядерної зброї, яка з легкістю зрівнювала шанси в разі нападу на країну будь-якого агресора. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави "гарантували" найпотужніші і розвинені країни світу. США, Великобританія, Росія і т.д. Держава ніколи не дозволяла собі погрожувати війною своїм сусідам, більш того підтримувала тісні добросусідські відносини з усіма країнами.
Мирне життя українського суспільства завжди було просякнуто надіями і прагненнями до мирного добробуту. Звичайно ж будь-який соціум може містити в собі абсолютно різні погляди на шляхи до власного добробуту, проте народ України акцентував увагу саме на мирні шляхи вирішення цих завдань.

На порталі Нова українська школа вийшла стаття «Змішане навчання: чи передбачено законодавством та які види практикують школи» з коментарями від експертів Профспілки, управлінців у сфері освіти та директорів шкіл.
Так, заступник Голови Профспілки Сергій Романюк щодо запровадження різних форматів змішаного навчання та зростання навантаження на вчителів, зокрема прокоментував: «Якщо змішане навчання призводить до того, що вчителі вичитують більше годин, ніж вони протарифіковані, то треба розглядати питання про додаткову оплату цих годин», – розповів Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти й науки України.
За його словами, якщо міністерство пропонує таку форму навчання, то має дати рекомендації й щодо особливостей оплати праці, адже вчителі не можуть працювати безплатно поза межами визначених для оплати годин. Додаткові кошти, за словами Сергія Романюка, можна отримати з освітньої субвенції:
Він зауважив, що чинне законодавство дає змогу здійснювати перерозподіл освітньої субвенції.
«Якщо ж брати минулорічний досвід, коли в листопаді 2022 року на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ залишилося 8,7 млрд гривень невикористаних залишків освітньої субвенції, то можна припустити, що в цілому місцеві бюджети мають достатньо коштів, аби розв’язати питання додаткових оплат праці вчителям у разі перенавантаження», – додав заступник «закон дає змогу органам місцевої влади фінансувати середню освіту. Тож, якби були певні рекомендації МОН, місцева влада, рекомендуючи своїм закладам освіти різні форми навчання, могла би щось пропонувати й у питанні додаткової оплати праці», – сказав Сергій Романюк.

Команда Київської обласної ради профспілок, за підтримки Міжнародної Організація Праці, та медичних працівників Київського обласного центру небезпечних захворювань продовжують тестування на ВІЛ та гепатити В і С працівників-членів профспілок підприємств, установ, організацій Київщини у рамках програми «Разом проти дискримінації».
14 вереня проводилось тестування працівників та студентів Університету Григорія Сковороди у місті Переяслав.
Всі протестовані особи дізнались основні факти про ВІЛ, в тому числі про те, як він поширюється, як захистити себе і як прожити активне та повноцінне життя у випадку позитивного результату тесту від фахівців КНП КОР «Київський обласний медичний центр небезпечних захворювань».

Одним з перших хто проходив тестування і показав особистий приклад турботи про своє здоров'я був голова Київської обласної організації профспілки працівників освіти та науки України Анатолій Данилович Цикалюк.

Київська обласна рада профспілок дякує КНП КОР «Київський обласний медичний центр небезпечних захворювань» та його висококваліфікованим працівникам за допомогу у проведенні добровільного тестування працівників Київщини.

15 вересня 2023 року Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік. І сьогодні ж разом із відповідними матеріалами проект бюджету буде передано на розгляд Верховної Ради України.

«Безпека і оборона – безперечний пріоритет номер один в проекті держбюджету– 2024. Видатки закладені на рівні не менше, аніж цього року. Збільшуємо фінансування розвитку ОПК та закупівлю дронів. Соціальна сфера, підвищення соціальних стандартів, підтримка ветеранів, фінансування освіти та медицини – також, серед головних пріоритетів Уряду. Все це враховує основні орієнтири майбутньої Української доктрини Президента України», – повідомив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час засідання Кабміну.

Так, у проекті Державного бюджету України передбачено на освіту – 178,8 млрд грн (+22,9 млрд грн до 2023), включаючи підвищення заробітної плати вчителям на 18% до 2023 року, підвищення якості освітніх послуг. У бюджеті вперше враховано модернізацію шкільних їдалень для забезпечення здорового харчування дітей – 1,5 млрд грн, придбання новітнього навчального обладнання для закладів профтехосвіти – 0,5 млрд грн, модернізація дослідницької інфраструктури для наукової діяльності молодих учених – 232 млн грн;

14 вересня 2023 року, у режимі ZOOM-конференції, відбувся семінар фахівців із соціально-економічних питань обласних, Київської міської організацій Профспілки працівників освіти і науки України.
Основне питання розгляду – запровадження Положення про атестацію педагогічних працівників, що затверджене наказом МОН від 9.09.2022 № 805.
Доповідачами на семінарі виступили:
Тетяна Балашова – керівник Експертної групи з питань шкільної освіти Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України;
Антоніна Клименко – начальник Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки.
Модератор заходу – заступник Голови Профспілки Сергій Романюк.

У відкритому спілкуванні учасники заходу широко обговорили основні аспекти застосування нового Положення про атестацію педагогічних педпрацівників та підняли питання, що не чітко врегульовані документом. Серед них, зокрема – порядок проходження атестації за ініціативою педагога, створення атестаційних комісій у філіях опорних закладів освіти, поширення присвоєної кваліфікації на предмети, якими довантажили педпрацівника, до чергової атестації тощо.

На завершення заходу часникам було презентовано роздатковий матеріал із відповідями на розповсюджені питання щодо запровадження нового Положення про атестацію педагогічних працівників.