26 квітня 1986 року в одну мить змінилося звичайне життя мільйонів людей. Трагедія на Чорнобильській АЕС стала найпотужнішою техногенною катастрофою ХХ століття, коли мирний атом став загрозою для всього людства.
У цей драматичний для нас день ми схиляємо голову перед мужністю тих простих людей, які усвідомлено йшли на шкоду своєму здоров’ю у мирний час заради майбутніх поколінь, врятувавши європейський континент від радіоактивного забруднення та мільйони людей від загибелі.
30 років, що минули, послабили гостроту перенесених страждань, але ми й досі відчуваємо негативні наслідки цієї катастрофи.
Згадуючи загиблих, які самовіддано захищали людей від атомного лиха, їх жертовність, ми не повинні забувати і про постраждалих громадян, які нині живуть серед нас і потребують допомоги. Сьогодні це майже 2 млн осіб, які зазнали руйнівних наслідків Чорнобильської катастрофи, серед яких понад 108 тисяч інвалідів та понад 418 тисяч потерпілих дітей.

26 квітня 2016 року ми вшановуємо память тих, хто 30 років тому пожертвував своїм життям та здоров’ям під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року.

Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її страхітливими наслідками.

Практично всі, хто першими вступили в боротьбу з вогнем, отримали несумісні з життям дози опромінення. Шістьох з них, незважаючи на всі зусилля лікарів, врятувати не вдалося.

Лейтенанти В.Правик і В.Кібенок, старші сержанти В.Ігнатенко, В.Тищура, М.Титенок, сержант М.Ващук пішли у безсмертя. Вони відзначені високими урядовими нагородами, перших двох удостоєно звання Героя. Всі вони лишились у нашій пам'яті навічно, як і ті, хто був поруч із ними і боровся з смертельною бідою.