Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами) (далі — Закон № 3551), надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, що зафіксовано у статті 772 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та у статті 162 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504).

Оскільки спеціальних застережень у цих нормах не зроблено, то право на додаткову відпустку мають як основні працівники, так і сумісники. Оплата відпусток здійснюється за рахунок коштів установ та організацій. Ця відпустка не належить до категорії щорічних. Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, наведено відповідно у статтях 6 і 7 Закону № 3551. Для роботодавця головне, щоб свій статус працівник підтвердив відповідним посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій. Підставою для надання додаткової відпустки для учасника бойових дій чи особі з інвалідністю внаслідок війни є вищезазначений документ із відповідною заявою працівника.