Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 No 2352-IX внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за умісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ. До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося також постановою КМУ від 03.04.1993 No 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства
праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 No 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій». Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою КМУ від
2.11.2022 No 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» постанову КМУ No 245 скасовано.