День миру в Україні відзначається в другій декаді вересня. Свято встановлено Указом Президента України в 2002 році. Святкування Дня миру проходить спільно з ініціативами організаторів Міжнародного дня миру ООН.
З моменту здобуття суверенітету, мир для України, як найприродніше явище суспільного стану, був нормою життя. Над мирними громадянами не літали бомби, міни та снаряди. Поля засівалися й оралися переважно тільки сільськогосподарською технікою. Люди масово не гинули і не отримували каліцтв під шквалом осколків і кулеметних черг. Вони жили, будували плани і були зайняті своїми звичайними справами.
В Україні завжди поважали мир. Не раз підтверджували це, і навіть практикою високих державних ініціатив. Наприклад, відмовою від ядерної зброї, яка з легкістю зрівнювала шанси в разі нападу на країну будь-якого агресора. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави "гарантували" найпотужніші і розвинені країни світу. США, Великобританія, Росія і т.д. Держава ніколи не дозволяла собі погрожувати війною своїм сусідам, більш того підтримувала тісні добросусідські відносини з усіма країнами.
Мирне життя українського суспільства завжди було просякнуто надіями і прагненнями до мирного добробуту. Звичайно ж будь-який соціум може містити в собі абсолютно різні погляди на шляхи до власного добробуту, проте народ України акцентував увагу саме на мирні шляхи вирішення цих завдань.

На порталі Нова українська школа вийшла стаття «Змішане навчання: чи передбачено законодавством та які види практикують школи» з коментарями від експертів Профспілки, управлінців у сфері освіти та директорів шкіл.
Так, заступник Голови Профспілки Сергій Романюк щодо запровадження різних форматів змішаного навчання та зростання навантаження на вчителів, зокрема прокоментував: «Якщо змішане навчання призводить до того, що вчителі вичитують більше годин, ніж вони протарифіковані, то треба розглядати питання про додаткову оплату цих годин», – розповів Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти й науки України.
За його словами, якщо міністерство пропонує таку форму навчання, то має дати рекомендації й щодо особливостей оплати праці, адже вчителі не можуть працювати безплатно поза межами визначених для оплати годин. Додаткові кошти, за словами Сергія Романюка, можна отримати з освітньої субвенції:
Він зауважив, що чинне законодавство дає змогу здійснювати перерозподіл освітньої субвенції.
«Якщо ж брати минулорічний досвід, коли в листопаді 2022 року на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ залишилося 8,7 млрд гривень невикористаних залишків освітньої субвенції, то можна припустити, що в цілому місцеві бюджети мають достатньо коштів, аби розв’язати питання додаткових оплат праці вчителям у разі перенавантаження», – додав заступник «закон дає змогу органам місцевої влади фінансувати середню освіту. Тож, якби були певні рекомендації МОН, місцева влада, рекомендуючи своїм закладам освіти різні форми навчання, могла би щось пропонувати й у питанні додаткової оплати праці», – сказав Сергій Романюк.