Відповідно до ст. 6 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Пунктом 1 постанови ВРУ від 15.11.96 № 505/96-ВР встановлено, що зазначений закон введено в дію з 1 січня 1997 року, а статті 7, 8 і частину першу статті 10 – з 1 січня 1998 року.
У пункті 2 постанови зазначено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на цьому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1949 № 1577 «Про відпустки працівникам науково-дослідних, навчальних та культурно-просвітницьких установ», що діяла до прийняття Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР, бібліотекарям навчальних закладів відпустка надавалася тривалістю 24 робочих дні.

Оскільки з прийняттям закону «Про відпустки» всі види відпусток надаються в календарних, а не в робочих днях, бібліотекарям ЗЗСО та інших освітніх закладів, які були прийняті на роботу до введення в дію закону «Про відпустки», тобто до 1 січня 1997 року, щорічна відпустка, з урахуванням перерахування з робочих у календарні дні, має надаватися тривалістю 28 календарних днів.