Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

На черговому засіданні СПО об’єднань профспілок розглянуто та схвалено профспілкові пропозиції до проєкту Бюджетної декларації України на 2025-2027 роки (рішення СПО об’єднань профспілок від 6.05.2024 № 53-1).

На виконання зазначеного Рішення Профспілкові пропозиції надіслано до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства економіки України для їх врахування у проєкті Бюджетної декларації України на 2025-2027 роки, а також поінформовано про них Сторону роботодавців та секретаріат НТСЕР.

З метою формування виваженої та ефективної бюджетної політики в Україні було поінформовано Міністерство фінансів України про готовність до спільної роботи в рамках постійно діючої тристоронньої робочої групи з проведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу, а також запропоновано секретаріату НТСЕР та СПО роботодавців розглянути пропозиції до проєкту Бюджетної декларації України на 2025-2027 роки на засіданні НТСЕР до його схвалення Кабінетом Міністрів України.

За матеріалами ФПУ

Для більшості присвоєння педагогічного звання «старший учитель» чи учитель-методист здійснювалася за чинним, на момент атестації, Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930. (Надалі -Типове положення про атестацію педагогічних працівників).

Відповідно до п. 1.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, атестація педагогічних працівників - це система заходів, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Відповідно до пункту 5.1. Типового положення за результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог – методист», «керівник гуртка – методист», «старший викладач», «старший учитель», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії».
Тобто, кожне з цих педагогічних звань присвоюється педагогічним працівникам відповідно до посади, яку вони займають згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2001 № 963. Так, звання «викладач-методист» присвоюється викладачу, «старший учитель», «учитель-методист» - учителю, «вихователь-методист» - вихователю, «педагог-організатор-методист» - педагогу-організатору, «старший вихователь» - вихователю тощо.

Отже, педагогічне звання «старший учитель» чи «учитель-методист» присвоюється працівнику, який займає посаду учителя незалежно від обсягу його навантаження та кількості предметів, які він викладає і відповідно оплата за звання «старший учитель»» ставки заробітної плати підвищуються на всі навчальні дисципліни, які тарифіковані на навчальний рік.

Сьогодні Україна разом з усім вільним світом відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Памʼять про ті буремні роки та страшну ціну, яку заплатив світ вільних людей за перемогу над насильством і диктатурою, живе у серці кожного українця. І житиме вічно у памʼяті наступних поколінь.

Ми маємо пам’ятати подвиг та героїзм захисників рідної землі, які ціною власного життя врятували світ від нацистського поневолення.

Останній дзвоник в Україні у 2024 році знову пройде в умовах війни. Навчальний рік, який стартував 1 вересня 2023 року, закінчиться 28 червня 2024 року. І це не суперечить закону Про повну загальну середню освіту, згідно з яким, закінчення навчального року має бути не пізніше 1 липня.
Проте, враховуючи воєнні дії, Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення про можливість школами самостійно визначати графіки канікул для учнів.
Педагогічна рада закладу освіти визначає структуру й тривалість навчального року, тобто дату завершення занять, періодичність і тривалість канікул тощо. Вона має орієнтуватися на час, передбачений освітньою програмою, обсяг навантаження в навчальному плані й брати до уваги вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

Загалом кількість календарних днів канікул протягом навчального року має становити не менш як 30.
Такими є загальні рекомендації щодо освітнього процесу, але водночас, у Міносвіти зазначають, що дату завершення навчального року можуть на місцях визначати педради та керівники шкіл – залежно від рівня освітніх втрат.
Літні канікули в Україні 2024 розпочнуться з 29 червня та триватимуть до 31 серпня 2024 року.
До 28 червня ж може тривати атестація, компенсаторні заняття та інші заходи освітньої програми в закладах освіти, де, приміром, освітній процес часто переривався через обстріли. У деяких містах, наприклад у Харкові, додаткові заняття пропонують також проводити і в серпні.