Із 1 березня 2026 року в Україні буде проведено індексацію пенсій на 12,1%. Підвищення стосуватиметься всіх пенсіонерів, які отримують виплати через Пенсійний фонд України.

Рівень індексації на 4% перевищує показник інфляції за попередній рік. Проведення перерахунку стало можливим завдяки фінансовій стабілізації пенсійної системи. Уперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає бюджетний рік із затвердженим фінансовим планом.
За інформацією Міністерства, бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік є збалансованим і бездефіцитним та становить понад 1,2 трильйона гривень. Це забезпечує передбачуваність виплат для більш ніж 10 мільйонів пенсіонерів.
Водночас середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень, при цьому понад 4,3 мільйона осіб отримують пенсію за віком у розмірі менше 6 тисяч гривень. Тому нинішній рівень пенсій потребує подальшого підвищення, а індексація розглядається як складова ширших системних змін у пенсійній сфері.
Міністерством соціальної політики завершено розробку нової моделі пенсійної системи та підготовлено законопроєкт, спрямований на забезпечення довгострокової стабільності й більш справедливого підходу до формування пенсійних виплат.

20 лютого, в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної сотні.
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.

Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.
Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

Українці вшановують пам’ять загиблих під гаслом «Вдячні за свободу!». Це не лише день скорботи, а й нагадування про відповідальність кожного за майбутнє країни.
Герої Небесної Сотні віддали життя, щоб Україна залишалася незалежною, а її народ – вільним.

Щороку, у лютому, в Україні відзначають День Державного Герба - одного із головних національних символів України поряд з прапором і гімном.
День Державного Герба України щороку відзначається 19 лютого - саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб України.
Державний Герб України - це золотий тризуб на синьому щиті. Сам символ тризуба має давнє історичне коріння - він використовувався князями Київської Русі, а у 1918 році був гербом Української Народної Республіки.
У радянській Україні були інші офіційні державні символи були інші (серп і молот), проте після здобуття незалежності Україна повернула собі свій герб. У 1996 році статус тризуба як державного герба був закріплений у Конституції України. День Герба в незалежній Україні вперше відзначили в 2018 році.
День Державного Герба України – це нагадування про спадкоємність нашої державності та незламність національної традиції.
У час війни, що триває майже чотири роки, тризуб став ще сильнішим символом боротьби, підтверджуючи, що українська державність живе й захищається сьогодні так само, як і в минулому. Він є знаком незламності і графічним свідченням того, що українська державність не зникає і не зникне навіть під ударами агресії.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямував звернення до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолани Підласої та Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака щодо підтримки законопроєкту №15033 від 16.02.2026.
Законопроєкт передбачає збільшення доходів і видатків державного бюджету на 20 млрд грн за рахунок додаткових податкових надходжень. Із них:
15 млрд грн пропонується спрямувати як субвенцію місцевим бюджетам на підвищення посадових окладів педагогічних працівників;
5 млрд грн – на підвищення оплати праці працівників надавачів соціальних та реабілітаційних послуг.
Йдеться про фінансове забезпечення підвищення посадових окладів педагогів на 40% з 1 січня та на 20% з 1 вересня 2026 року відповідно до урядових рішень.
У Профспілці наголошують: підвищення окладів працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів (без урахування освітньої субвенції), створює додаткове навантаження на громади. Під час формування бюджетів на 2026 рік такі видатки не були передбачені, що може призвести до фінансового дисбалансу на місцях.
Саме тому Профспілка наполягає на наданні цільових державних субвенцій як обов’язкової умови виконання державних гарантій з оплати праці та збереження фінансової спроможності громад.
Окремо звертається увага на необхідність чіткого визначення механізму розподілу передбачених 15 млрд грн і 5 млрд грн між місцевими бюджетами або конкретизації відповідних обсягів у додатках до законопроєкту.
ЦК Профспілки розраховує на підтримку народними депутатами України законопроєкту №15033 як такого, що забезпечує реальне фінансування підвищення заробітної плати педагогічних працівників.

5 лютого 2026 року відбулася ХХІІ позачергова виборна конференція Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України.
Захід об’єднав делегатів та почесних гостей. У роботі конференції взяли участь заступник голови ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко , голова Київської обласної ради професійних спілок Василь Хвостіков та Тетяна Шкода - заступник директора Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, які привітали учасників і підкреслили важливість єдності профспілкового руху та послідовного захисту трудових прав працівників галузі.
Ключовим питанням порядку денного було обрання нового голови Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України.
За результатами голосування, більшістю голосів, головою Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України було обрано Павленко Аллу Іванівну. У своєму виступі Алла Іванівна подякувала делегатам за висловлену довіру та підтримку й запевнила, що докладатиме максимум зусиль для послідовного захисту трудових, соціально-економічних прав працівників освіти, відстоювання їхніх інтересів на всіх рівнях, зміцнення профспілкової єдності та підвищення авторитету Профспілки в умовах сучасних викликів.