|
Празник Введення в храм Пресвятої Богородиці |
|
Празник Введення в храм Пресвятої Богородиці є одним із дванадцятьох найбільших свят року, які відзначає християнська Церква. Цей празник святкуємо 21 листопада за старим стилем і 4 грудня за новим. Предпразднество відзначається від 20 листопада (3 грудня), а віддання празника – 25 листопада (8 грудня). Особливість празника Введення полягає в тім, що це єдине свято в Типіконі, віддання якого єднається із службою Всіх Святих.
Празник Введення є одним із найбільш шанованих у літургійному році, оскільки оповідає про дитячі і юні літа Пресвятої Богоматері, про її батьків та передчуття сповнення Господнього промислу – народження Спасителя. За своїм походженням це свято є апокрифічним і опирається на Протоєвангеліє Якова і Псевдо-Євангеліє Матвія, проте відсутність у канонічних Євангеліях згадки про Введення не применшувало значимості події. З історичних джерел знаємо, що празник Ввведення почали святкувати ще в перших століттях християнства, оскільки є відомості про побудову св. царицею Оленою (IV ст.) храму на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці. В IV ст. згадка про празник з‘являється в творах Григорія Ніського, з кінця VII ст. збереглося передання про присутність на цьому празникові св. Андрія Критського в Єрусалимі, в VIII ст. гомілії про цей день свята оголосили константинопольські патріархи Герман (715-730) і Тарасій (784-806). На Заході це свято було встановлене значно пізніше Папою Григорієм ХІ і вперше святкувалось в Авіньйоні в 1374 році.
Події празника Введення можна коротко описати наступним чином: батьки Діви Марії, праведні Йоаким і Анна, молились, просячи Бога подарувати їм дитину і дали обітницю, що віддадуть це дитя на служіння Господеві. Вимолена молитвами своїх праведних батьків Пресвята Діва Марія до трьох років перебувала з ними, але з малого віку знала, що її місце в Божому храмі, де вона матиме змогу виховуватись і вивчати Святе Письмо, сповняючи Божу Волю –
|
|
|
|