Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на своєму засіданні заслухав і обговорив інформацію Рахункової палати України про результати аналізу упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки та прийняв відповідне рішення, яке Комітет направив до ФПУ для відома та врахування в роботі.




ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань соціальної політики та праці
01008, м. Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, факс: (044) 255-41-70

Першому заступнику керівника
Спільного представницького органу
всеукраїнських профспілок та
профспілкових об'єднань
Осовому Г.В.

Шановний Григорію Васильовичу!
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на своєму засіданні 3 листопада 2010 року заслухав і обговорив інформацію Рахункової палати України про результати аналізу упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки та прийняв відповідне рішення.
Направляємо рішення Комітету для відома та врахування в роботі.
Додаток: на 5 арк. в 1 прим.
З повагою

Голова Комітету В.Хара





ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК

Вик.Самойлик Ю.В. т.255-40-59

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з Питань соціальної політики та праці

РІШЕННЯ
Протокол № 55 3 листопада 2010 року

Про інформацію Рахункової палати України
щодо результатів аналізу упорядкування умов
оплати праці працівників бюджетної сфери
на основі Єдиної тарифної сітки

Відповідно до статей 14, 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", заслухавши та обговоривши інформацію Рахункової палати України про результати аналізу упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, Комітет зазначає наступне.
Питання оплати праці є ключовим в системі соціально-економічних відносин, оскільки торкається інтересів переважної частини населення країни та впливає на всі сфери суспільного життя. Рівень оплати праці визначає такі базові макроекономічні параметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит.

Проте, стандарти оплати праці в Україні залишаються занадто низькими. Частка оплати праці у ВВП у 2009 році становила 51%, у 2010 році цей показник планувався у розмірі 50,7%, тоді як у країнах Європейської співдружності він становить у середньому 65%. За розрахунками Мінекономіки, у 2011 році питома вага оплати праці у ВВП зменшиться порівняно з 2010 роком на 0,5% і становитиме 50,2%.

Аналіз розподілу чисельності найманих працівників за розмірами нарахованої їм заробітної плати, які відпрацювали 50% і більше робочого часу, засвідчує, що в березні 2010 року мінімальну заробітну плату отримав кожен шостий працівник, у кожного другого нарахована заробітна плата не перевищувала середній розмір по країні.

Поряд з цим, останнім часом спостерігається тенденція до зменшення у доходах населення питомої ваги заробітної плати, тоді як питома вага соціальних допомог та інших поточних трансфертів зростає. Так, за даними Держкомстату, у 2007 році питома вага заробітної плати у доходах населення становила 44,8%, у 2008 році - 43,3%, у 2009 році - 41,9%, а соціальної допомоги — відповідно 36,7%; 37,8% та 39,6%. У І кварталі 2010 року питома вага зарплати у доходах населення становила 42,5%. Низький рівень трудових доходів призводить до кризи мотивації трудової діяльності.

Особливо низьким є рівень оплати праці в бюджетній сфері. Так, у першому півріччі 2010 року в галузі освіти середньомісячна заробітна плата працівників (1823 грн.) була меншою на 13,6% середньомісячної заробітної плати в економіці та на 24,5% - у промисловості; охорони здоров'я (1545 грн.) - на 26,8% та 36,1%; культури та спорту (1955 грн.) - на 7,3% та 19,1% відповідно.

Серед шляхів удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери, зокрема, визначено встановлення оптимальної, на основі Єдиної тарифної сітки (далі - ЄТС), диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікаційних груп працівників з урахуванням складності та результатів їх праці; усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують однакову за складністю та функціональними ознаками роботу, а також підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери. Запровадження тарифних коефіцієнтів відповідно до ЄТС здійснювалось Кабінетом Міністрів України в три етапи: з 1 вересня 2005 року, з 1 червня 2007 року і з 1 вересня 2008 року.

Проте, результати аналізу Колегії Рахункової палати України свідчать, що удосконалення системи оплати праці працівників бюджетної сфери на основі ЄТС впродовж 2009 року та І півріччя 2010 року не відбулося. Натомість рішення Кабінету Міністрів України, прийняті у цей період, призвели до руйнації запровадженої у бюджетній сфері тарифної системи та зрівнялівки в оплаті праці, що не дозволило досягти мети запровадження ЄТС в частині, підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці. Це, зокрема, рішення щодо встановлення посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду в розмірі, нижчому за визначений Законом України "Про оплату праці", а також безсистемне коригування умов оплати праці для окремих категорій працівників бюджетної сфери.

Встановлення до 2009 року розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду на рівні розміру мінімальної заробітної плати давало можливість одночасно із законодавче визначеним терміном підвищення мінімальної зарплати автоматично здійснювати перерахунок посадових окладів і ставок працівникам бюджетної сфери. Фіксація Кабінетом Міністрів України зазначеного розміру посадового окладу в абсолютній сумі, нижчій за розмір мінімальної зарплати, фактично є поверненням до ручного управління процесом встановлення розміру заробітної плати в бюджетній сфері.

Членами Комітету відмічено, що Кабінетом Міністрів України не виконано жодного з рішень Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, прийнятих впродовж 2009-2010 років за результатами розгляду висновків Рахункової палати України, щодо встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні вищому або такому, що дорівнює мінімальній заробітній платі.

Протягом 2009 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду становив 545 грн. або менше мінімальної заробітної плати, законодавче встановленої на відповідні періоди, на 10-26,7%. З 1 січня 2010 року цей розмір становив 555 грн., з 1 квітня - 567 грн., з 1 липня - 570 грн., з 1 жовтня — 586 грн. або майже на 36% менше за законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати на відповідні періоди. Як наслідок, у кінці 2009 року однакові посадові оклади у розмірі мінімальної заробітної плати було встановлено працівникам з 1 по 5 тарифний розряд ЄТС, у 2010 році - по 7 розряд включно, що підриває основи диференціації оплати праці в залежності від кваліфікації працівників та поступово наближає заробітну плату некваліфікованих працівників бюджетної сфери до рівня заробітної плати кваліфікованих фахівців.

Таким чином, заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери не виконує відтворювальної та стимулюючої функції і фактично перетворюється на варіант соціальної допомоги, яка практично не пов'язана з результатами праці. Втрачено прямий зв'язок між рівнем заробітної плати і кваліфікацією працівника, складністю виконуваної роботи, ступенем відповідальності. Водночас, за розрахунками Мінфіну, встановлення посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 2010 року на рівні мінімальної заробітної плати (869 грн.) потребувало б додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери в розрахунку на рік у сумі 47,7 млрд. гривень, джерела покриття яких відсутні.

Крім того, Кабінетом Міністрів України з 2000 року не переглянуті набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та набори послуг для основних соціальних демографічних груп населення, що застосовуються для визначення розмірів прожиткового мінімуму. Невідповідність затвердженого прожиткового мінімуму його фактичному розміру призводить до заниження розмірів мінімальної заробітної плати. За даними Мінпраці, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи у червні 2010 року становив 1003 грн. або на 13,5% більше законодавче встановленого розміру.
За інформацією Мінпраці, з метою оновлення наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для визначення прожиткового мінімуму 20 жовтня 2010 року розпочато роботу експертної комісії по проведенню науково-громадської експертизи зазначених наборів за участю представників центральних органів виконавчої влади, сторін профспілок та роботодавців.

Мінпраці та Мінфіном не вживаються заходи щодо унормування порядку формування фонду оплати праці установ та закладів бюджетної сфери, систематизації встановлення премій, доплат та надбавок, що дало б можливість більш раціонально використовувати кошти на оплату праці.
Проте, на думку Мінфіну, потреби у врегулюванні порядку формування фонду оплати праці працівників установ та закладів бюджетної сфери нормативно-правовим актом немає, оскільки обсяг видатків на оплату праці працівників цих установ визначається виходячи із затверджених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці та чисельності працівників.

З метою вдосконалення оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери Мінпраці розроблено проект відповідної Концепції та опрацьовано Методику віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів ЄТС на основі їх комплексної оцінки, що здійснюватиметься за двома ознаками: оцінка професійно-кваліфікаційного рівня посад (професій) працівників та оцінка складності робіт. Проте, зазначені нормативно-правові акти на сьогодні Кабінетом Міністрів України не затверджені, що унеможливлює оптимізацію діючої ЄТС.

Кабінетом Міністрів України та Мінпраці не врегульовані на єдиних засадах умови оплати праці працівників закладів, яким надано статус національних, що зумовило посилення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників бюджетної сфери.
Так, наприклад, посадовий оклад начальника відділу кадрів і закордонних зв'язків Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки станом на 1 січня 2010 року становив 7023 грн., завідувача каси цього театру -3367 грн., прибиральника території та прибиральника приміщень Національного Києво-Печерського заповідника - 1694 грн. та 1512 грн. відповідно. В той же час з 1 січня 2010 року максимальний посадовий оклад лікаря-хірурга становив 1343 грн., а вчителя вищої категорії - 1177 гривень.

З 2009 року запроваджено нову форму для національних вищих навчальних закладів - дослідницькі університети, що не передбачено Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту" та "Про наукову та науково-технічну діяльність". Даний статус надає право в межах бюджетного фінансування подвоювати посадові оклади та ставки заробітної плати наукових і науково-педагогічних працівників цих закладів. На сьогодні такий статус надано 14 національним вищим навчальним закладам. За інформацією Міносвіти, з метою врегулювання зазначеного питання на законодавчому рівні підготовлено проект Закону України "Про вищу освіту" (нова редакція), в якому передбачено таку нову форму національного вищого навчального закладу, його функції, права тощо.
Враховуючи вищенаведене, Комітет вирішив:
I. Інформацію Рахункової палати України про результати аналізу упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки взяти до відома.
II. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1. уніфікувати у 2011 році системи і форми оплати праці всіх категорій працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, поклавши в основу визначення ставок заробітної плати і посадових окладів критерії і показники, встановлені Єдиною тарифною сіткою оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2002 року № 1298;
2. забезпечити встановлення базового посадового окладу (тарифної ставки)працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати з дотриманням міжпосадових (міжкваліфікаційних) та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці з 1 січня 2011 року;
3. прискорити затвердження Концепції вдосконалення оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери до кінця 2010 року;
4. забезпечити прийняття рішення щодо оновлених наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, що застосовуються для визначення розмірів прожиткового мінімуму, не пізніше лютого 2011 року;
5. нормативне врегулювати порядок формування фонду оплати праці установ та закладів бюджетної сфери;

6. розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до законів України "Про освіту" та "Про наукову та науково- технічну діяльність" з метою врегулювання питання надання національним вищим навчальним закладам статусу дослідницьких університетів;
7. упорядкувати умови оплати праці працівників закладів (установ), яким надано статус національних; визначити чіткі фіксовані розміри доплат за вчене звання та науковий ступінь працівникам установ та закладів бюджетної сфери.

III. Рекомендувати Міністерству праці та соціальної політики України спільно з Міністерством фінансів України затвердити Методику віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів Єдиної тарифної сітки з метою оптимізації діючої Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери.
IV. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України розробити і затвердити за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України кваліфікаційні характеристики професій (посад) працівників закладів освіти, науково-дослідних установ вищих навчальних закладів до кінця 2010 року.
V. Кабінету Міністрів України до 15 травня 2011 року проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці про стан виконання даного рішення.

Голова Комітету В.Хара