• Струткура
  • Статут
  • Офіційні документи
  • Правовий захист
  • Охорона праці
  • Контакти
  • Фотогалерея
  • Питання - відповідь


    Останні новини

    Профспілка освітян бере участь в акції протесту і висуває свої вимоги до влади
    Основні показники рівня життя населення: інформує Мінсоцполітики
    100 років Таращанському коледжу

    Вісті з районів

    Вітання


    Організаційні ланки


    Корисні посилання

    «    Грудень 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     




    Дистанційне підвищення кваліфікації педагогів за рахунок відпустки – є неприпустимим
    Дистанційне підвищення кваліфікації педагогів за рахунок відпустки – є неприпустимим
    Згідно з Законом України «Про відпустки» відпустки надаються працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

    Відповідно до статті 2 закону «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності.

    Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

    Згідно з частиною четвертою статті 11 закону у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 цього Закону.

    Статтею 12 закону передбачено, що щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

    Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

    Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

    Пунктом 4 Порядку надання щорічної основної відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 346, також передбачено, що перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Також установлено, що педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, – в інший канікулярний період.

    Тому підвищення кваліфікації педагогічного працівника в межах щорічного плану закладу освіти, зокрема й дистанційно, під час його щорічної основної відпустки є неприпустимим.

    За матеріалами ЦК Профспілки

     
    Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України © 2010 - 2018