Набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2253-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (опубліковано в газеті «Голос України» № 111 (7861).

Законом № 2253-ІХ внесено низку змін до Кодексу законів про працю України, Господарського кодексу України, законів України «Про колективні договори і угоди», «Про рекламу», «Про соціальний діалог в Україні» та «Про зайнятість населення», які спрямовані на посилення захисту прав працівників із застосуванням механізмів колективно-договірного регулювання.

Законом передбачається:

У сфері колективно-договірного регулювання:

можливість укладення колективного договору фізичною особою, яка використовує найману працю (на сьогодні – лише у юридичних особах);
обов’язок роботодавця ознайомлювати працівників з текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього;
обов’язок сторін забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, обов’язок сторін колективної угоди інформувати про її укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб’єктів;
поширення дії галузевої угоди на усіх роботодавців відповідної галузі;
встановлення штрафу за ненадання інформації працівнику про укладення колективного договору, внесення до нього змін, а також дисциплінарну відповідальність;
встановлення строку дії умов колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи. Колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації роботодавця.
привести норми національного законодавства у відповідність із міжнародним в частині ведення переговорів на добровільній основі.
Щодо недопущення дискримінації у сфері трудових правовідносин:

забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом;
врегульовано окремі питання щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, зокрема, забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання;
надання права особам, що зазнали дискримінації звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Щодо масових звільнень:

уточнено положення законодавства у частині визначення ознак того, що є масовим вивільненням працівників з ініціативи роботодавця та як роботодавець здійснює повідомлення про масове вивільнення, проводить консультації з профспілковими представниками перед масовими звільненнями працівників;
уточняється, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця протягом одного місяця є:
вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше;
встановлюється зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику та посилюється відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення.