Щороку, у лютому, в Україні відзначають День Державного Герба - одного із головних національних символів України поряд з прапором і гімном. День Державного Герба України щороку відзначається 19 лютого - саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб України. Державний Герб України - це золотий тризуб на синьому щиті. Сам символ тризуба має давнє історичне коріння - він використовувався князями Київської Русі, а у 1918 році був гербом Української Народної Республіки. У радянській Україні були інші офіційні державні символи були інші (серп і молот), проте після здобуття незалежності Україна повернула собі свій герб. У 1996 році статус тризуба як державного герба був закріплений у Конституції України. День Герба в незалежній Україні вперше відзначили в 2018 році. День Державного Герба України – це нагадування про спадкоємність нашої державності та незламність національної традиції. У час війни, що триває майже чотири роки, тризуб став ще сильнішим символом боротьби, підтверджуючи, що українська державність живе й захищається сьогодні так само, як і в минулому. Він є знаком незламності і графічним свідченням того, що українська державність не зникає і не зникне навіть під ударами агресії.
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямував звернення до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолани Підласої та Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака щодо підтримки законопроєкту №15033 від 16.02.2026. Законопроєкт передбачає збільшення доходів і видатків державного бюджету на 20 млрд грн за рахунок додаткових податкових надходжень. Із них: 15 млрд грн пропонується спрямувати як субвенцію місцевим бюджетам на підвищення посадових окладів педагогічних працівників; 5 млрд грн – на підвищення оплати праці працівників надавачів соціальних та реабілітаційних послуг. Йдеться про фінансове забезпечення підвищення посадових окладів педагогів на 40% з 1 січня та на 20% з 1 вересня 2026 року відповідно до урядових рішень. У Профспілці наголошують: підвищення окладів працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів (без урахування освітньої субвенції), створює додаткове навантаження на громади. Під час формування бюджетів на 2026 рік такі видатки не були передбачені, що може призвести до фінансового дисбалансу на місцях. Саме тому Профспілка наполягає на наданні цільових державних субвенцій як обов’язкової умови виконання державних гарантій з оплати праці та збереження фінансової спроможності громад. Окремо звертається увага на необхідність чіткого визначення механізму розподілу передбачених 15 млрд грн і 5 млрд грн між місцевими бюджетами або конкретизації відповідних обсягів у додатках до законопроєкту. ЦК Профспілки розраховує на підтримку народними депутатами України законопроєкту №15033 як такого, що забезпечує реальне фінансування підвищення заробітної плати педагогічних працівників.
5 лютого 2026 року відбулася ХХІІ позачергова виборна конференція Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України. Захід об’єднав делегатів та почесних гостей. У роботі конференції взяли участь заступник голови ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко , голова Київської обласної ради професійних спілок Василь Хвостіков та Тетяна Шкода - заступник директора Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, які привітали учасників і підкреслили важливість єдності профспілкового руху та послідовного захисту трудових прав працівників галузі. Ключовим питанням порядку денного було обрання нового голови Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України. За результатами голосування, більшістю голосів, головою Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України було обрано Павленко Аллу Іванівну. У своєму виступі Алла Іванівна подякувала делегатам за висловлену довіру та підтримку й запевнила, що докладатиме максимум зусиль для послідовного захисту трудових, соціально-економічних прав працівників освіти, відстоювання їхніх інтересів на всіх рівнях, зміцнення профспілкової єдності та підвищення авторитету Профспілки в умовах сучасних викликів.
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямував лист-звернення до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергія Бабака з приводу необхідності забезпечення справедливих підходів до встановлення надбавки за престижність педагогічної праці. Нині постанова Уряду №373 дозволяє встановлювати цю надбавку в межах від 5% до 30% посадового окладу. Через нестачу коштів у громадах та рішення на місцях багатьом педагогам її нараховують у мінімальному розмірі – 5%, навіть якщо раніше виплачували більше. Аналіз 2025 року і прогноз на 2026-й показує нерівномірний розподіл освітньої субвенції: одні громади мають ресурс платити 30%, інші – лише 5%. У підсумку фактично нівелюється підвищення посадових окладів педагогів з 1 січня 2026 року на 30%, адже реальна зарплата вчителя значною мірою залежить саме від цієї надбавки. У зверненні наголошено, що Профспілка працівників освіти і науки України наполягає на терміновому внесенні змін до постанови Кабміну № 373 стосовно виплати надбавки у фіксованому розмірі 30% від посадового окладу (ставки заробітної плати), як мінімум до запровадження нових умов оплати праці педагогічних працівників. У перспективі Профспілка також пропонує включити цю надбавку до складу посадового окладу та врахувати надбавку за несприятливі умови праці. Йдеться про те, щоб надбавка за престижність стала гарантованою державною нормою, а не залежала від фінансових можливостей окремих громад.
Середня заробітна плата штатних працівників в Україні в грудні минулого року зросла на 13,8% порівняно з листопадом і сягнула рівня в 30 926 гривень. Про це повідомляє Державна служба статистики у своєму Фейсбуку. Середньооблікова кількість штатних працівників наприкінці року – 5 362,7 тис. осіб. Найбільше зайнятих: промисловість – 1 216,6 тис.; освіта – 977,8 тис.; торгівля та ремонт авто – 677,7 тис. Регіони з найвищими і найнижчими зарплатами Найвищі: Київ – 48 449 грн, Луганська – 45 160 грн, Київська – 31 200 грн. Найнижчі: Кіровоградська – 22 110 грн, Чернівецька – 22 450 грн, Чернігівська – 22 752 грн. Галузі з найбільшою і найменшою оплатою Найвищі зарплати: інформація та телекомунікації – 74 981 грн; фінанси і страхування – 63 912 грн. Найнижчі зарплати: творчість, мистецтво, розваги – 17 766 грн; текстильне виробництво – 18 573 грн. Станом на 1 січня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становить 3,6 млрд гривень.
