11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

Державний Герб України – один із державних символів України нарівні з Конституцією, Гімном і Прапором. Зображення Герба розміщується на грошових знаках, печатках органів державної влади і державного управління та знаках поштової оплати, бланках державних установ, службових посвідченнях, штампах тощо.
Тризуб є давнім українським символом. Найдревніше його зображення віднайдене археологами у X столітті. Це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, сокіл, підсвічник-трикірій, житній колос, якір, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю, лук зі стрілою тощо. Існує гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця та якоря.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у восьмикутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців за часів визвольної боротьби XX ст.

Шануймо наші державні символи, наші обереги та будьмо гідними нашої історії та тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!
Слава Україні! Героям Слава!

Під час воєнного стану тривалість навчального року встановлює Кабінет Міністрів України. Він визначив, що 2023/2024 навчальний рік триває з 1 вересня 2023 до 28 червня 2024 року. Водночас це не суперечить призупиненій у дії нормі Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо закінчення навчального року не пізніше 1 липня.
Тобто, як і раніше, навчальний рік триває до кінця червня (29‒30 червня цьогоріч — вихідні).
▪️Згідно з цим законом педагогічна рада закладу освіти визначає структуру й тривалість навчального року, тобто дату завершення занять, періодичність і тривалість канікул тощо. Вона має орієнтуватися на час, передбачений освітньою програмою, обсяг навантаження в навчальному плані й брати до уваги вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

▪️Сумарна кількість календарних днів канікул протягом навчального року має становити не менш як 30.

Щоб визначити дату завершення освітнього процесу та форми його організації влітку, педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати й на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання.
У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.
Підсумуємо: заклад освіти самостійно визначає тривалість навчального року (тобто дату завершення занять), спираючись на встановлені урядом дати його закінчення. Також школа визначає дати канікул, необхідність і день проведення свята останнього дзвоника тощо.

8 лютого 2024 року заступники голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк та Ольга Чабанюк взяли участь у роботі круглого столу на тему: «Реорганізація закладів вищої освіти в рамках проголошеної Урядом реформи вищої школи».

Захід проводився у Львівському Будинку вчених за ініціативою Львівської обласної організації Профспілки.
Цьому засіданню передувало зібрання Секції вищої, фахової передвищої, професійно-технічної (професійної) освіти та здобувачів освіти Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, яку очолює Роман Колодій, заступник голови Львівської обласної Профспілки на громадських засадах. Профспілковий актив закладів вищої освіти Львівщини відзнавчив, що наміри української влади схвалювалися нашвидкуруч без широкого громадського обговорення в експертних колах і без залучення представників сторін соціального діалогу, впровадження реформ у вищій школі.

ЦК Профспілки