27–28 лютого 2026 року відбувся вже традиційний для Київщини дводенний молодіжний профспілковий захід Reunion Trade Union.

Цей захід є частиною програми «Профспілки проти нерівності і за відновлення миру та демократії в Україні», яку реалізує Норвезька конфедерація профспілок (LO) у партнерстві з ГО «Трудові ініціативи» за фінансової підтримки Норвегії.
В участі у заході від Київщини взяла член Молодіжної ради Бориспільської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України – МИСЛИК Інна Миколаївна, вчитель англійської мови Бориспільського ліцею « Лідер» Бориспільської міської ради, яка залишила такий відгук: «Участь у конференції та загалом у кемпі Re Union Trade Union стала надзвичайно цінним та надихаючим досвідом.
Захід був організований на високому рівні: програма поєднувала змістовні виступи, практичні сесії та групові вправи, була надана можливість для відкритого обговорення актуальних питань профспілкового руху.
Особливо варто відзначити дружню атмосферу та професійність спікерів, які ділилися реальними кейсами й ефективними інструментами роботи. Конференція стала чудовою платформою для обміну досвідом, налагодження нових контактів та розвитку співпраці між учасниками різних профспілок.
Проживання та харчування були повністю включені й організовані комфортно та якісно, що дозволило зосередитися на навчальній програмі та активній участі в заході без додаткових організаційних турбот.
Загалом, участь у Re Union Trade Union залишила виключно позитивні враження та надала нові знання, мотивацію й практичні інструменти для подальшої роботи.»
Сподіваємося на подальші зустрічі і ефективну роботу.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти» (законопроєкт №14323).
Закон спрямований на розширення фінансової автономії засновників державних і комунальних закладів позашкільної освіти у сфері оплати праці.
Він надає право засновникам державних і комунальних закладів позашкільної освіти встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки, грошові винагороди працівникам закладів позашкільної освіти у розмірах, що перевищують розміри, визначені Кабінетом Міністрів України, а також запроваджувати додаткові види матеріального стимулювання за рахунок власних бюджетних надходжень.
Реалізація Закону має на меті підвищення соціальних гарантій, престижності та мотивації праці працівників позашкільної освіти та створення умов для залучення і утримання кваліфікованих кадрів, а також підвищення якості освітніх послуг.

Із 1 березня 2026 року в Україні буде проведено індексацію пенсій на 12,1%. Підвищення стосуватиметься всіх пенсіонерів, які отримують виплати через Пенсійний фонд України.

Рівень індексації на 4% перевищує показник інфляції за попередній рік. Проведення перерахунку стало можливим завдяки фінансовій стабілізації пенсійної системи. Уперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає бюджетний рік із затвердженим фінансовим планом.
За інформацією Міністерства, бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік є збалансованим і бездефіцитним та становить понад 1,2 трильйона гривень. Це забезпечує передбачуваність виплат для більш ніж 10 мільйонів пенсіонерів.
Водночас середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень, при цьому понад 4,3 мільйона осіб отримують пенсію за віком у розмірі менше 6 тисяч гривень. Тому нинішній рівень пенсій потребує подальшого підвищення, а індексація розглядається як складова ширших системних змін у пенсійній сфері.
Міністерством соціальної політики завершено розробку нової моделі пенсійної системи та підготовлено законопроєкт, спрямований на забезпечення довгострокової стабільності й більш справедливого підходу до формування пенсійних виплат.

20 лютого, в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної сотні.
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.

Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.
Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

Українці вшановують пам’ять загиблих під гаслом «Вдячні за свободу!». Це не лише день скорботи, а й нагадування про відповідальність кожного за майбутнє країни.
Герої Небесної Сотні віддали життя, щоб Україна залишалася незалежною, а її народ – вільним.

Щороку, у лютому, в Україні відзначають День Державного Герба - одного із головних національних символів України поряд з прапором і гімном.
День Державного Герба України щороку відзначається 19 лютого - саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб України.
Державний Герб України - це золотий тризуб на синьому щиті. Сам символ тризуба має давнє історичне коріння - він використовувався князями Київської Русі, а у 1918 році був гербом Української Народної Республіки.
У радянській Україні були інші офіційні державні символи були інші (серп і молот), проте після здобуття незалежності Україна повернула собі свій герб. У 1996 році статус тризуба як державного герба був закріплений у Конституції України. День Герба в незалежній Україні вперше відзначили в 2018 році.
День Державного Герба України – це нагадування про спадкоємність нашої державності та незламність національної традиції.
У час війни, що триває майже чотири роки, тризуб став ще сильнішим символом боротьби, підтверджуючи, що українська державність живе й захищається сьогодні так само, як і в минулому. Він є знаком незламності і графічним свідченням того, що українська державність не зникає і не зникне навіть під ударами агресії.