Уряд передбачив 78,5 млрд грн державних інвестицій у сферу освіти і науки на 2027–2029 роки. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів, закладений у Середньостроковому плані публічних інвестицій.
Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Анастасія Софієнко у соціальній мережі «Фейсбук».
За її словами, рішення свідчить про те, що освіта визначена одним із ключових державних пріоритетів на найближчі три роки. Передбачене фінансування розраховане на трирічний період, а не лише на один бюджетний рік.
У МОН зазначають, що для громад, закладів освіти та органів управління це є сигналом, що саме освітні проєкти матимуть пріоритет під час формування державного бюджету та відбору ініціатив, які претендуватимуть на фінансову підтримку.
Серед основних напрямів інвестування:
створення безпечного освітнього середовища, зокрема облаштування укриттів, посилення протипожежної безпеки та забезпечення безбар’єрності;
підвищення доступності освіти через оновлення шкільних автобусів, розвиток транспортної інфраструктури, модернізацію пансіонів і гуртожитків, а також забезпечення дітей з особливими освітніми потребами необхідними засобами навчання; реконструкція, ремонт і будівництво закладів освіти, оновлення лабораторій, майстерень і навчальних кабінетів; модернізація їдалень і харчоблоків; розвиток профільної, професійної та інженерної освіти, зокрема створення центрів інженерної освіти, центрів надолуження освітніх втрат і центрів професійної досконалості; підвищення енергоефективності та енергонезалежності освітніх і наукових установ, у тому числі завдяки впровадженню «зеленої» енергетики; розвиток наукової та дослідницької інфраструктури, покращення умов її безпечної роботи та створення центрів трансферу технологій.
Водночас Софієнко наголосила, що затвердження плану не означає автоматичного фінансування всіх проєктів. Документ визначає стратегічні пріоритети держави, а для їх реалізації необхідні подальші бюджетні рішення та співпраця держави, областей і громад.

18 червня 2026 року відбулося засідання ревізійної комісії Київської обласної організації Профспілки.
У роботі комісії взяли участь:
Людмила Веремій — голова ревізійної комісії;
Надія Кульоміна — член ревізійної комісії;
Тетяна Шеля — член ревізійної комісії.
Під час засідання було розглянуто питання виконання плану роботи ревізійної комісії за п’ять місяців 2026 року та затвердили план роботи ревізійної комісії на друге півріччя поточного року.

За результатами обговорення члени комісії прийняли рішення, починаючи з вересня 2026 року, розпочати перевірки та надання практичної допомоги організаційним ланкам обласної організації згідно з визначеним розподілом. Першочергову увагу буде приділено організаціям, у яких за підсумками першого півріччя 2026 року спостерігатиметься невиконання планових показників зі сплати членських внесків.

Також комісія наголосила на необхідності під час перевірок надавати практичну допомогу профспілковим організаціям та у разі виявлення порушень у веденні бухгалтерського обліку чітко фіксувати виявлені недоліки з метою попередження можливих фінансових санкцій щодо профспілкових організацій.
Прийняті рішення спрямовані на підвищення ефективності роботи профспілкових організацій та посилення контролю за дотриманням фінансової дисципліни.

16 червня 2026 року у Львівському будинку вчених відбулося професійне представлення результатів комплексного дослідження умов та оплати праці працівників освіти України «Справедлива оплата праці освітян: нова модель», проведеного в межах партнерського проєкту Профспілки працівників освіти і науки України та Профспілки освіти і науки Німеччини – GEW.
Захід було організовано для голів обласних організацій Профспілки задля фахового обговорення та експертного опрацювання дослідження з метою отримання критичних зауважень і пропозицій перед його подальшим публічним представленням у широкому професійному та медійному просторі.
Відкрив роботу заходу Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, який наголосив на важливості науково обґрунтованого підходу до формування освітньої політики та рішень у сфері соціально-трудових відносин.
«Реформи в освіті повинні спиратися дослідження та професійну експертизу. Саме тому результати цієї роботи є важливими для освітянської спільноти. Вони створюють надійне підґрунтя для подальшого діалогу з владою та соціальними партнерами щодо формування справедливої системи оплати праці та належного соціального захисту працівників освіти», – наголосив Георгій Труханов.
Координаторка проєкту – заступниця Голови Профспілки Ольга Чабанюк розповіла про партнерський проєкт профспілок України та Німеччини й наголосила на його практичному значенні для відстоювання соціально-економічних прав освітян.
«Для нас важливо, щоб питання оплати праці освітян спиралося не лише на емоції чи очевидну суспільну справедливість, а й на ґрунтовні дослідження та факти. Саме тому в межах проєкту ми об’єднали зусилля профспілки й науковців. Наше завдання – сформувати переконливу доказову базу для діалогу з державою та домагатися рішень, які забезпечать педагогічним і науково-педагогічним працівникам гідний рівень оплати праці», – зазначила Ольга Чабанюк.

Пенсійний фонд України інформує, що страхувальники, які не подали на оцифрування паперові трудові книжки, застраховані особи, які не зробили цього самостійно, зможуть це здійснити й після 10 червня 2026 року.
Чинними нормативно-правовими актами не передбачено відповідальності в разі неподання сканкопій паперової трудової книжки в установлений термін.

ПФУ наголошує, що якщо паперову трудову книжку не оцифрували до 10 червня 2026 року, то страховий стаж не втрачається.
Після завершення 10 червня 2026 року перехідного періоду для оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника органи Пенсійного фонду України продовжать приймати та опрацьовувати скановані документи для формування електронних трудових книжок, або при призначенні пенсії для врахування періодів роботи до 1 січня 2004 року на підставі оригіналів трудових книжок.

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо завершення 2025/2026 навчального року та підготовки закладів загальної середньої освіти до роботи у 2026/2027 навчальному році в умовах воєнного стану.
У МОН нагадали, що відповідно до законодавства заклади освіти мають організаційну автономію, а рішення щодо структури та тривалості навчального року, зокрема дати завершення навчальних занять, ухвалює педагогічна рада.
Як і в попередні роки, у 2026 році державну підсумкову атестацію для учнів 4-х, 9-х та 11-х класів скасовано. Випускники завершують навчання на підставі результатів річного оцінювання.
Окрему увагу приділено питанням визнання результатів навчання українських школярів, які перебувають за кордоном або навчаються за програмами українознавчого компонента. Заклади освіти України можуть зараховувати такі результати відповідно до затверджених урядом процедур без додаткового оцінювання в окремих випадках.
Також Міністерство поінформувало про зміни в організації інклюзивного навчання, які набудуть чинності з 1 серпня 2026 року, та новий підхід до оформлення документів про освіту для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Відтепер вони отримуватимуть документи державного зразка на загальних підставах.
Серед пріоритетних завдань підготовки до нового навчального року МОН визначає створення безбар’єрного та інклюзивного освітнього середовища, забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, належне облаштування укриттів, а також готовність закладів освіти до можливих перебоїв з електропостачанням і зв’язком.