За наслідками засідання Ради вищої школи ЦК Профспілки працівників освіти і науки України з розглядом питання щодо прийняття Верховною Радою України 6 червня 2024 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти», реєстр. № 9600 від 10.08.2023, та з метою дотримання трудових і соціально-економічних прав громадян з числа науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників, а також студентів, які здобувають вищу освіту у закладах вищої освіти, Профспілка звернулася листом від 13.06.2024 № 02-5/309 до Президента України, як до гаранта Конституції України, з пропозиціями застосувати при його підписанні право вето та повернути на доопрацювання.

У зверненні наголошено, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти», підтримано 254 народними депутатами України під час його розгляду 6 червня 2024 року за спрощеною процедурою.
Всупереч нормам чинного Закону України «Про вищу освіту», у статті 55 поки ще не підписаного Головою Верховної Ради України закону відсутні законодавчі гарантії щодо віднесення відповідних посад працівників закладів вищої освіти до категорії науково-педагогічних чи педагогічних працівників. Натомість передбачено, що перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників установлюється Кабінетом Міністрів України.
Без законодавчих гарантій це загрожує ручному режиму врегулювання означеного питання та не сприятиме дотриманню і захисту прав та інтересів науково-педагогічних, педагогічних працівників. Таке унормування грозить десяткам тисяч працівників скасуванню статусу науково-педагогічного працівника, яких з набуттям чинності законом з 1 вересня 2024 року можуть перевести до категорії педагогічних працівників.

Міністерство освіти і науки України поінформувало про оновлення порядку прийому на навчання для здобуття ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва у 2024 році.

Серед основних нововведень:

збільшено підтримку закладів вищої освіти, які розташовані у прифронтових та прикордонних областях через підвищення регіонального коефіцієнту;
для здобуття другої вищої освіти вступ може відбуватися без ЄВІ та ЄФВВ, а лише за іспитами безпосередньо в закладі освіти;
на навчання для здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва умовою допуску є успішне складання ЄВІ в 2024 році з оцінкою за кожний з його компонентів не менше ніж 150 балів.
Крім цього, студенти з ТОТ або територій, де відбуваються бойові дії, які здобули ступінь бакалавра у 2023 році, можуть скористатися спеціальними умовами для вступу на магістратуру.

За матеріалами сайтів МОН, Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій

З 1 вересня 2024 року максимальна наповнюваність початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше 24 учні (відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному (чергування очного й дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів.
Наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану. Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів і учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню / учениці та вибудувати ліпший звʼязок з ними.
Водночас через набуття чинності цієї норми закону в закладів освіти можуть виникнути запитання щодо подальшої організації роботи. Розʼяснюємо основне:
Поділ класів на групи
Поділ класу закладу загальної середньої освіти на групи для вивчення окремих предметів здійснюють за наявності певної кількості учнів (наказ МОН від 20.02.2002 №128). Наприклад, для вивчення української мови у класі має бути більше ніж 27 учнів. Отже, клас із 24 учнями не ділиться на групи для вивчення цього навчального предмета (крім закладів із навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, румунською та угорською мовами).

У травні за ініціативою профспілкової сторони розпочато переговори щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2025 рік і відповідно до національного законодавства та домовленостей чинної Генеральної угоди, відбулося засідання спільної робочої комісії представниківпрофспілок, роботодавців та Мінекономіки.

СПО об’єднань профспілок ініціював початок переговорів листом від 2 квітня 2024 року з метою своєчасної підготовки та подання консолідованих пропозицій до проєктів Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та Державного бюджету на 2025 рік.
Під час засідання представники Мінекономіки представили оновлений прогноз макроекономічних показників розвитку економіки України на 2025-2027 роки, які було враховано в проекті Бюджетної декларації, вже поданому на розгляд до Кабінету Міністрів України.
Представниця Мінсоцполітики зазначила, що, за підрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році складе 9639 грн (у цінах квітня 2024 року цей показник склав 8611 грн) і розмір мінімальної заробітної плати має бути не нижче цього показника, проте рішення щодо підвищення мінімальної заробітної плати необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету.
Профспілкова сторона пропонує шукати рішення щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати між двома показниками: фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін, який озвучений під час переговорів Мінсоцполітики (9639 грн у 2025 р.), а також розміром 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2024 року (за попередніми розрахунками профспілок – 10 905 грн).
Сторони обговорили свої пропозиції щодо встановлення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданих збитків економіці України. Результати цих переговорів відіграють важливу роль у формуванні економічної стратегії країни на найближчі роки.

За матеріалами – ФПУ