23 січня 2025 року на базі Київського Будинку вчених НАН України ХХІ звітно-виборна конференція Київської обласної організації Профспілки освітян підвела підсумки п'ятирічної роботи виборних органів та визначила вектори подальшої роботи.
В роботі конференції взяли участь 58 делегатів , а також запрошені гості: директор Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Ярослава Тростянська, заступник голови ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Віра Рогова, голова Київської обласної ради професійних спілок Василь Хвостіков.
Звітна доповідь голови Київської обласної організації Профспілки Анатолія Цикалюка привернула особливу увагу учасників, викликавши жваве та змістовне обговорення. Делегати та запрошені гості у своїх виступах відзначили, що навіть у складних умовах війни обласна організація ефективно захищала трудові, соціально-економічні права та інтереси освітян Київщини.
Виступаючі у своїх доповідях визнали роботу обласної організації Профспілки за звітний період задовільною.
На новий п'ятирічний термін шляхом відкритого голосування головою обласної організації Профспілки освітян обрано Анатолія Цикалюка, заступником голови - Анатолія Савенка.

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Приєднуємося до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

14 січня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про механізми використання коштів, передбачених у державному бюджеті за оновленою бюджетною програмою КПКВК 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ».
Оновлена бюджетна програма КПКВК 2201390 передбачає об’єднання бюджетних програм за КПКВК 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» та КПКВК 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти», що дасть змогу оптимізувати видатки через об’єднання окремих напрямів використання бюджетних коштів щодо виконання наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок.

Основні завдання головного розпорядника бюджетних коштів:
підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за результатами державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ в межах їхньої наукової та науково-технічної діяльності (далі — державна атестація);
розвиток дослідницької інфраструктури для провадження наукової й науково-технічної діяльності;
орієнтація системи наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на розвиток передової науки та впровадження результатів досліджень у реальний сектор економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» передбачено встановлення педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти щомісячної доплати за особливі умови роботи.

Зокрема доплата становить:
з 1 січня 2025 р. – у розмірі 1300 гривень;
з 1 вересня 2025 р. та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – у розмірі 2600 гривень.
Але постановою Кабміну від 27.12.2024 № 1515 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти» внесено зміни до постанови КМУ № 1286, згідно якими доплату «за особливі умови роботи» названо доплатою «за несприятливі умови праці».

Таким чином ця доплата не враховується у сумі, яку доплачують працівникам до розміру мінімальної заробітної плати 8000 грн, та виплачується понад мінімальну заробітну плату у розмірі пропорційно обсягу навчального навантаження чи педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником. Адже згідно зі статтею 3-1 закону «Про оплату праці» при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються зокрема доплати за роботу в несприятливих умовах праці.

Дефіцит кадрів та кваліфікованих спеціалістів стає однією з найгостріших проблем для України, особливо це буде відчутно уже в 2025 року. Цей виклик впливає не лише на економічний розвиток, а й на здатність країни забезпечити відновлення та стабільність у післявоєнний період.
Проблема трудового потенціалу стала одним із найгостріших викликів для України, як підкреслює агентство Fitch, яке досліджувало питання у більш широкому вимірі.
За словами економіста з Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, для успішного відновлення країни необхідно створити щонайменше 5 мільйонів нових робочих місць. Ця цифра співмірна з кількістю українців, які перебувають за кордоном як біженці, більшість із яких – працездатного віку.
На сьогодні українському бізнесу важко знайти кваліфікованих фахівців, особливо у робітничих спеціальностях. Незважаючи на високі зарплати, таких спеціалістів на ринку практично немає.

Fitch зазначає, що дефіцит кадрів і невідповідність професійних навичок не лише ускладнюють відновлення, але й створюють додатковий ціновий тиск через швидке зростання заробітних плат.
Ситуація ускладнюється мобілізацією працездатних чоловіків, яка торкнулася багатьох професій, зокрема водіїв, і створює виклики навіть для ІТ-сфери. За словами економіста, брак робочої сили уже є критичною проблемою для розвитку та відновлення країни.

Розв’язання проблеми дефіциту кадрів потребує негайного втручання на найвищому державному рівні. Важливо задіяти освітню складову та заклади професійної та вищої освіти з урахуванням реальних потреб країни та ринку праці.
Лише комплексний підхід до формування трудового потенціалу забезпечить стійкий розвиток України в майбутньому.

ЦК Профспілки