У зв’язку зі створенням опорних шкіл та їх філій відділи освіти приймають на роботу вчителів, які не мають повного навчального навантаження, в іншу школу за сумісництвом. Чи правильні такі дії?
Як має здійснюватися оплати праці вчителів, які працюють у двох і більше школах, зокрема й під час канікул учнів?
У січні 2016 року Тетіївською районною організацією Профспілки спільно з обласною організацією Профспілки, на виконання одного із завдань профспілки по правовому захисту спілчан, було підготовлено та подано до Тетіївського районного суду позовні заяви до відділу освіти Тетіївської районної державної адміністрації про внесення записів до трудових книжок педагогічних працівників про перейменування посади старшої піонервожатої, організатора роботи з дитячими колективами, організаціями на посаду педагога-організатора.
У лютому поточного року рішеннями Тетіївського районного суду зобов’язано відділ освіти Тетіївської районної державної адміністрації внести записи до трудових книжок педагогічних працівників про перейменування з 1 квітня 1991 року посад старшої піонервожатої та організатора роботи з дитячими колективами, організаціями на посаду педагога-організатора.
Згідно зі статтею 55 (пункт «Е») закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення мають право на пенсію за вислугу років за наявності в них спеціального стажу роботи не менше 25-ти років (чоловікам і жінкам) за Переліком, що затверджується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту й посадами, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (зі змінами) передбачені вчителi, логопеди, учителi-логопеди, учителi-дефектологи, викладачi, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователi, завiдуючi та iнструктори слухових кабiнетiв
На численні звернення від членів Профспілки щодо поняття «відпусток без збереження заробітної плати» повідомляємо наступне. Відпустка без збереження заробітної плати, або як її ще називають, відпустка за свій рахунок, зазвичай викликає чимало запитань. Тож, зупинимося на особливостях її надання. З метою задоволення потреб і інтересів працівників ст. 25 Закону про відпустки, ст. 84 КЗпП, а також іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання надання їм двох видів відпустки без збереження заробітної плати, що надається: — працівнику в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (якщо працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати з кількох підстав, використання відпустки з однієї з підстав не перешкоджає використанняю відпустки з інших підстав);
Відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504/96) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом. Стаття 4 Закону № 504/96 встановлює та визначає види відпусток. Згідно цієї статті до щорічних відпусток відносяться: - основна відпустка (ст. 6 Закону № 504/96); - додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону № 504/96); - додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону № 504/96); - інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. Відповідно до ст. 6 Закону № 504/96 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
