Відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпПУ) при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. Якщо святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпПУ) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого днів. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день визначається графіком роботи закладу чи установи.
Згідно частини першої статті 71 КЗпПУ робота у вихідні дні забороняється. Разом з тим, законодавством передбачено можливість залучення окремих працівників, в тому числі і освітян, до роботи у вихідні дні.
Навчальне навантаження вчителям та іншим педагогічним працівникам встановлюється керівником закладу шляхом складання тарифікаційного списку з врахуванням кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України). Тарифікаційний список погоджується з профспілковим комітетом навчального закладу та затверджується відповідним органом управління освітою.
Вік та досвід роботи працівника не залежать для встановлення педагогічного навантаження. В разі прийняття вчителя загальноосвітнього навчального закладу на повну тарифну ставку заробітної плати, її зменшення може бути здійснене лише за письмової згоди цього вчителя та погодження з профспілковим комітетом закладу.
Заробітна плата працівників бюджетних установ може бути більшою за посадовий оклад за рахунок доплат і надбавок, різних за своєю економічною суттю та розмірами. Одним із видів додаткової оплати праці педагогічних працівників є доплата за перевірку письмових робіт (зошитів).
Додатковий заробіток педагогічним працівникам за перевірку письмових робіт (зошитів) гарантує пункт 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04.93 (далі – Інструкція № 102). Розмір цієї додаткової оплати праці залежить від класів на навчальних дисциплін.
Встановлення педагогічного навантаження педагогічним працівникам і оплата їх праці проводиться у відповідності до 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року № 651-XIV ( з наступними змінами ) ( далі – Закон № 651-XIV ) та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.93 № 102 ( з наступними змінами ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за № 56 (далі – Інструкція № 102).
Стаття 25 Закону № 651-XIV визначає: - поняття педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності; - обсяги навчального та педагогічного навантаження; - інші види педагогічної діяльності; - розміри доплат за інші види педагогічної діяльності; - обсяг педагогічне навантаження вихователів загальноосвітнього навчального закладу та загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату).
Право встановлювати тарифний розряд працівнику, який приймається на роботу або переходить з однієї посади на іншу належить до повноважень власника або уповноваженого ним органу відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді. Така норма встановлена статтею 96 Кодексу законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами. Питання оплати праці педагогічних працівників регламентовано Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102, та наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».