Якщо всі працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати та їм у звітному періоді не нараховували (не виплачували) доходів, то додаток 4ДФ до розрахунку формувати й подавати не потрібно.
Податківці у підкатегорії 103.25 ЗІР надали інформацію, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

20 травня потрібно буде подати податкову звітність за квітень 2025 року. Зокрема, єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та декларації з ПДВ, акцизу, плати за землю та ренти. Але виконати свій обов'язок можна й після війни, якщо зараз немає такої можливості.
20 травня закінчується строк подання до податкової служби таких звітів:
податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2025 року у разі неподання податкової декларації на 2025 рік. З інструкцією від редакції "Дебет-Кредит" щодо її заповнення можна ознайомитися тут;
декларації з акцизного податку за квітень 2025 року;
єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за квітень 2025 року. Інструкцію від редакції "Дебет-Кредит" щодо заповнення можна переглянути тут;
податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року;
ФОПами податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за квітень 2025 року, у разі неподання податкової декларації на 2025 рік. З інструкцією від редакції "Дебет-Кредит" щодо її заповнення можна ознайомитися тут;
податкової декларації рентної плати за квітень 2025 року з розрахунком (Інструкцію щодо її заповнення від редакції "Дебет-Кредит" дивіться тут):
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Тетяна Цигульська.
Згідно зі ст. 49-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) щодо порядоку вивільнення працівників, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.
У разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

У Міністерстві роз'яснили, як оплачується надурочна робота за погодинною, відрядною системами оплати праці та у разі підсумованого обліку робочого часу.

Мінсоцполітики у листі від 24.04.2017 р. №1264/0/101-17/282 нагадує, що оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з цієї підстави допускається якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.