20 грудня 2022 року, Уряд ухвалив розпорядження щодо перерозподілу обсягу та розподілу резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2022 році.

«Для виплати заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та недопущення кредиторської заборгованості ухвалено розпорядження КМУ щодо перерозподілу обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2022 році», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Перерозподіл видатків та розподіл резерву освітньої субвенції між місцевими бюджетами буде здійснено в обсязі понад 123 млн грн для міста Києва та окремих адміністративно-територіальних одиниць Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей.

МОН

Яким чином регламентується робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій після скасування відповідних постанов Кабінету Міністрів України?

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:

постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП).

Згідно з вимогами статті 102-1 КЗпП і статті 19 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

З урахуванням норм статті 102-1 КЗпП, з 19 липня 2022 року на рівні закону закріплено поняття сумісництва й основний принцип оплачуваності роботи за сумісництвом. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабміном. Водночас це не виключає можливість установлення обмеження щодо сумісництва для окремих категорій працівників (наприклад, Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»). Також, виходячи зі змісту частини 2 статті 21 КЗпП, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.

День святого Миколая це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20–21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського і новоюліанського календаря — 6 грудня.
За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться у святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, хто подорожує, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників. Цей день є чарівним часом дарувати подарунки і загадувати бажання.

У день Святого Миколая вітаємо усіх спілчан із цим добрим і солодким святом!
Щиро бажаємо вам, щоб на життєвому шляху зустрічалося якомога більше добрих людей! Миру всім нам!

Аварія, що сталася в квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.
14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком, який захищав навколишнє природне середовище від подальшого забруднення надзвичайно небезпечними радіоактивними продуктами, що продовжували виділятися зі зруйнованого енергоблока.

Відповідно до Указу Президента України від 10 листопада 2006 року № 945/2006 «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» в Україні установлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначається щороку 14 грудня.
Цього року, внаслідок широкомасштабної агресії російської федерації проти України світ зіштовхнувся з таким явищем як ядерний тероризм. Небезпека ядерної катастрофи для всієї Європи, масштабу більшого навіть ніж у 1986 році, є дуже висока.

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Шановні ліквідатори! Щира подяка за Ваш неоціненний подвиг, героїзм і мужність!

Вічна пам'ять і шана тим, чиє життя обірвав смертоносний атом.

Заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев в інтерв’ю «Укрінформ» розповів про фінансування освітньої галузі у 2023 році.
Передбачена на наступний рік освітня субвенція, за рахунок якої виплачується заробітна плата вчителям, буде на 10% меншою ніж у 2022 році, але її скорочення буде компенсовано за рахунок залишків субвенції, що накопичилися у попередні періоди.

«Щодо освітньої субвенції, на яку зазвичай припадає левова частка видатків на галузь, розумію, що питання украй чутливе, бо стосується кожного педагогічного працівника. Якщо спрощено ‒ це ресурс для їхньої зарплатні. Передбачена на наступний рік субвенція і справді “скромніша” за цьогорічну. 87 мільярдів гривень, тобто на 10% менше, ніж уточнений план 2022 року. Та водночас побоювання, що грошей не вистачить і вчительські зарплати доведеться скорочувати, безпідставні», – зазначив Єрмоличев.

Він зауважив, що аналіз практики освоєння й розподілу субвенції свідчить про те, що ці кошти ніколи повністю не витрачаються, а частина осідає на рахунках.
«Ні, гроші не розкрадаються і не зникають деінде. Річ у тім, що формула освітньої субвенції передбачає стимулювання якісної мережі шкільних закладів. Сформувавши таке якісне й оптимізоване освітнє середовище, деякі громади можуть заощаджувати частину наданих державою грошей і накопичують перехідні залишки, щоб у наступні роки витрачати їх на оновлення матеріально-технічної бази», – каже заступник міністра фінансів.
За його даними, за звичайних обставин Міністерство фінансів ставиться до цього з розумінням й підтримує відповідні ініціативи. Але в умовах війни не можна дозволити, щоб в країні 5-6 млрд грн щороку лежали без руху на рахунках місцевих бюджетів.

«Хочемо, щоб ці кошти працювали передовсім у сфері освіти. Для розуміння: станом на 1 листопада неосвоєні залишки субвенції сягали 8,1 мільярда гривень, водночас за поточний рік вони збільшилися на 2,5 мільярда».

Урядовий портал