12 червня 2025 року відбулося онлайн-засідання Ради Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України.
Анатолій Цикалюк виніс на порядок денний ключові питання, зокрема зміни у складі Ради, делегування представників на ХХVII міжспілкову конференцію Київської обласної ради профспілок, делегування до жіночого комітету та інші важливі аспекти профспілкової діяльності.
Після засідання відбулася робоча нарада, під час якої було прийнято до уваги взяття первинної профспілкової організації комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний ліцей», а також законодавчі нюанси, пов’язані з відпускною кампанією.
Голова Білоцерківської міської організації Профспілки Алла Павленко поділилася досвідом роботи у первинній та міській організації Профспілки.

12 червня 2025 року Президентом України було підписано Закон України від 01.05.2025 №4412-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» (далі – Закон № 4412), який передбачає врегулювання порядку комунікації між сторонами трудового договору, зобов’язання сторін інформувати про зміну контактних даних, а також визначити особливості призупинення дії трудового договору під час воєнного стану.
13.06.2025 року Закон № 4412 опубліковано в офіційному виданні Верховної Ради України «Голос України», і, відповідно норми пункту 1 його Прикінцевих положень, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 14.06.2025, за винятком окремих положень статті 13, які вводяться в дію через дев’ять місяців, 14.03.2026.
Тож які саме зміни вносяться до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі-Закон № 2136-IX).
Так, статтю 5 Закону № 2136-IX щодо особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, доповнено частиною 3 відповідно до якої
У період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій, який відсутній на роботі, не підлягає звільненню на підставі п. 4 частини першої ст. 40 КЗпПУ (прогул).
Водночас, цей період часу відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 частини першої ст. 9 Закону України "Про відпустки".

Українське трудове законодавство надає батькам та іншим особам, які здійснюють догляд за дитиною, право на відпустку до досягнення дитиною трирічного віку. Це одна з ключових соціальних гарантій, що дозволяє родинам приділити максимум уваги дитині в найважливіший період її розвитку.
Міністерство юстиції України пояснює, хто може скористатися цією відпусткою, як її оформити та які особливості варто враховувати.

Хто має право на відпустку для догляду за дитиною?
Відпустка для догляду за дитиною після завершення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами може бути надана за бажанням одному з батьків.
Також право на таку відпустку надається іншим особам, серед них:
бабуся, дідусь; інші родичі, які фактично доглядають за дитиною; особа, яка усиновила або взяла дитину під опіку; прийомні батьки чи батьки-вихователі.
Законодавством передбачено, що право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може реалізовувати лише одна з зазначених осіб одночасно.
Відпустка завершується в день, коли дитині виповнюється три роки – на роботу працівник виходить наступного дня. Якщо дитина потребує домашнього догляду, і це підтверджено медичним висновком, тривалість відпустки може бути продовжена до шести років. Така відпустка оформлюється на підставі заяви працівника та відповідної довідки за формою № 080-1/о.

Кабінет міністрів України прийняв постанову від 30.05.2025 № 633 «Про внесення зміни до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», якою внесено зміни до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Уряду від 16.05.2024 № 560.
Зокрема установлено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 додатка 5, а це, зокрема, науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, педагогічні працівники закладів фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у цих закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, надається строком на один рік, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений указом Президента, чи настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.
Установлено також, що у разі продовження строку проведення мобілізації, для продовження відстрочки від призову на військову службу військовозобов’язані не раніше ніж за один тиждень до завершення попереднього строку проведення мобілізації, подають до ТЦК та СП довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.
З приводу необхідності внесення змін до пункту 60 Порядку № 560 ЦК Профспілки звертався у січні поточного року до Уряду та Міністерства освіти і науки України з метою приведення його норм у відповідність із законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», адже в цьому пункті було передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зазначеним особам надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців, або до завершення навчального року – стосовно педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Змінено дату відзначення Дня захисту дітей – відтепер його святкуватимуть щорічно 20 листопада, у Всесвітній день дитини. Відповідний указ №355/2025 підписав Президент України Володимир Зеленський. Це рішення скасовує попередній указ 1998 року, що закріплював святкування 1 червня.
Зміна дати має на меті підкреслити важливість захисту прав дітей як загальнонаціонального пріоритету та посилити синергію з міжнародною спільнотою у реалізації положень Конвенції ООН про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року.
Як пояснюється в новому указі, рішення ухвалено задля утвердження охорони дитинства як загальнонаціонального пріоритету, а також для посилення співпраці з міжнародною спільнотою у сфері захисту прав дитини. Йдеться також про реалізацію положень Конвенції ООН про права дитини, яку було ухвалено саме 20 листопада 1989 року.
Ця Конвенція – наймасовіша ратифікована міжнародна угода про права людини в історії. Вона стала основою для змін у сфері захисту дитинства у багатьох країнах світу.
Водночас, мільйони дітей і досі не мають можливості на повноцінне, безпечне й щасливе дитинство. У контексті повномасштабної війни в Україні, ця ініціатива набуває особливого значення.

Станом на 26 травня 2025 року, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, внаслідок збройної агресії рф загинули 630 дітей, а понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Загальна кількість постраждалих дітей перевищує 2590 осіб.