Частиною першої статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. № 1045-V (із змінами) встановлено, що профспілки ведуть колективні переговори та укладають колективні договори і угоди від імені працівників.
Частина четверта цієї ж статті регламентує, що роботодавці, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод.

Одночасно, чинне законодавство передбачає і відповідальність сторін соціального діалогу за:
• ухилення від участі в переговорах щодо укладення, внесення змін чи доповнень до колективного договору, угоди;
• за порушення і невиконання умов колективного договору, угоди;
• за ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди.
Так, відповідно статті 17 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII (із змінами), на осіб, які представляють роботодавців чи профспілки і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, або навмисно порушили строк, визначений частиною третьою статті 10 цього Закону (7 днів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Штраф на винних осіб накладається судом у розмірі від 3 до 10 нмдг (ст. 41-1 КУпАП).

Питання присвоєння вчених звань регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656 «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» (далі — Постанова № 656) та наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» (далі — Порядок). Згідно з цими документами, рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та наукових установ) ухвалюють вчені ради. Рішення вчених рад затверджує Атестаційна колегія МОН.
24 квітня 2025 року на черговому засіданні Атестаційної колегії МОН було ухвалено узагальнене рішення щодо затвердження присвоєння вчених звань 513 особам.
Станом на момент ухвалення остаточного рішення Колегією в Міністерстві освіти і науки України були відсутні будь-які документи, які могли б бути підставою для відхилення ухвалених рішень. Водночас, якщо стосовно будь-якого кандидата виникають офіційно задокументовані обставини, які можуть впливати на можливість присвоєння вченого звання, МОН залишає за собою право ініціювати службову перевірку та, якщо є правові підстави, скасувати відповідне рішення. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності Міністерство освіти і науки України розгляне питання позбавлення вченого звання доцента в установленому законодавством порядку (пункт 1 Розділу VI Постанова № 656).
З повним переліком осіб, яким присвоєно вчені звання, можна ознайомитися за посиланням на наказ № 621 від 24.04.2025.

День, що глибоко закарбований у свідомості кожного українця
80-та річниця перемоги над нацизмом у Європі – це не просто спогад про величну доблесть минулого, а і яскраве нагадування про силу та незламність нашого народу.
Українці були співтворцями тієї перемоги, і сьогодні, борючись проти нового зла, що прийняло інше обличчя, але використовує знайомі методи агресії, ми продовжуємо відстоювати свободу та право бути собою.
Ми боремося за майбутнє вільної Європи, за мир і гідність кожної людини.

У квітні 2025 року Верховною Рада України прийнято Закон України від 21.08.2023 № 963 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань». 18 квітня Закон направлено на підпис Президенту України.
Нормами Закону передбачено впорядкування системи кваліфікації та створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) шляхом об'єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних, щоб процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації був швидкий, прозорий та відповідав потребам ринку праці у реальному часі.
Надання повноважень на ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій Національному агентству кваліфікацій, і встановлено перехідний період, під час якого він буде здійснювати ведення Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Законом вносяться зміни до Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про освіту» в частині передачі повноважень з ведення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) до колегіального органу який безпосередньо спеціалізується у сфері кваліфікацій та здійснює відповідні функції.
Законом скасовується обов’язок, і надається право роботодавцю подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості) інформацію про попит на робочу силу (вакансії).