Постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» передбачено встановлення педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти щомісячної доплати за особливі умови роботи.

Зокрема доплата становить:
з 1 січня 2025 р. – у розмірі 1300 гривень;
з 1 вересня 2025 р. та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – у розмірі 2600 гривень.
Але постановою Кабміну від 27.12.2024 № 1515 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти» внесено зміни до постанови КМУ № 1286, згідно якими доплату «за особливі умови роботи» названо доплатою «за несприятливі умови праці».

Таким чином ця доплата не враховується у сумі, яку доплачують працівникам до розміру мінімальної заробітної плати 8000 грн, та виплачується понад мінімальну заробітну плату у розмірі пропорційно обсягу навчального навантаження чи педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником. Адже згідно зі статтею 3-1 закону «Про оплату праці» при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються зокрема доплати за роботу в несприятливих умовах праці.

Дефіцит кадрів та кваліфікованих спеціалістів стає однією з найгостріших проблем для України, особливо це буде відчутно уже в 2025 року. Цей виклик впливає не лише на економічний розвиток, а й на здатність країни забезпечити відновлення та стабільність у післявоєнний період.
Проблема трудового потенціалу стала одним із найгостріших викликів для України, як підкреслює агентство Fitch, яке досліджувало питання у більш широкому вимірі.
За словами економіста з Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, для успішного відновлення країни необхідно створити щонайменше 5 мільйонів нових робочих місць. Ця цифра співмірна з кількістю українців, які перебувають за кордоном як біженці, більшість із яких – працездатного віку.
На сьогодні українському бізнесу важко знайти кваліфікованих фахівців, особливо у робітничих спеціальностях. Незважаючи на високі зарплати, таких спеціалістів на ринку практично немає.

Fitch зазначає, що дефіцит кадрів і невідповідність професійних навичок не лише ускладнюють відновлення, але й створюють додатковий ціновий тиск через швидке зростання заробітних плат.
Ситуація ускладнюється мобілізацією працездатних чоловіків, яка торкнулася багатьох професій, зокрема водіїв, і створює виклики навіть для ІТ-сфери. За словами економіста, брак робочої сили уже є критичною проблемою для розвитку та відновлення країни.

Розв’язання проблеми дефіциту кадрів потребує негайного втручання на найвищому державному рівні. Важливо задіяти освітню складову та заклади професійної та вищої освіти з урахуванням реальних потреб країни та ринку праці.
Лише комплексний підхід до формування трудового потенціалу забезпечить стійкий розвиток України в майбутньому.

ЦК Профспілки

У зв’язку з дією воєнного стану в Україні положення статей 71–73 КЗпП, які передбачають святкові та неробочі дні, наразі не застосовуються. Відповідно, 1 січня 2025 року не є офіційним вихідним днем, якщо роботодавець не прийме рішення зробити його таким.

За звичайних обставин, відповідно до ст. 73 КЗпП, Новий рік (1 січня) мав би бути вихідним днем. Однак відповідно до Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», додаткові вихідні наразі скасовуються.

У січні 2025 року офіційними вихідними залишаються лише суботи та неділі. Таким чином, місяць матиме 23 робочі дні та 8 вихідних.

Водночас у приватному секторі роботодавці мають право самостійно вирішувати, чи встановлювати додаткові вихідні. Тож деякі компанії можуть зробити 1 січня вихідним днем на свій розсуд, забезпечуючи можливість зустріти Новий рік у святковій атмосфері.